Історію становлення школи збирала та підтвердила спеціальна пошукова група у складі бібліотекаря школи Цвєткової С.В., педагога-організатора Чудінової Ю.О., заступника директора з виховної роботи Пирлог Н.О., директора школи Богославської Ф.В.
Було знайдено і опитано багато свідків, які із задоволенням пригадували свої шкільні роки, шкільні роки своїх батьків, дідів і родичів, надавали підтверджуючі документи, фотографії тощо.
Чудінова Ю.О. підтвердила той факт, що школа існує з 1900 року, опрацював багато матеріалу в Ізмаїльському архиві.
Початок пошуку
Витяг із румунських документів, датованих 25 листопада 1922 р. узятих у Ізмаїльському архіві 02 березня 2005 року.
У м.Рені діють 5 початкових шкіл, 1 середня, 2 дитячих садка.
Витяг із доповіді А.Д. Бачинського (м. Одеса) „Рені: рік на визволеній землі” червень 1940 – червень 1941 р. з книги „Історія та археологія Нижнього Подунав’я” – Рені 1989 р.
…У м. Рені діяло 2 середніх, 5 початкових шкіл, навчання велось російською, українською, молдавською мовами.
На початку ХХ ст.. у царській Росії скрізь проступали ознаки пошуків нових шляхів суспільного розвитку. Так, наказом царя у 1900 році була відкрита парафіяльна школа у м.Рені.
Але на жаль відомості про директора та вчителів до наших часів не збереглися.
Пошукова група віднайшла документи що перший директор школи це була жінка Садович Е.1921-1928 рр парафіяльна школа вже називалась «Реджина Марія». Слід зазначити що у Рені існувало 2 середні та 5 початкових шкіл, серед них жіноча «Реджина Марія»
Коли румунська влада остаточно затвердилась у нашому краї були закриті російські школи а окремі переведені на румунську мову навчання.
Документи, що збереглися, свідчать про те, що школа почала своє існування та розвиток у складні часи коли на землі Бессарабії велась боротьба між Румунською та Радянської влади.
Долаючи усі негаразди школа продовжувала жити. У 1930-1944 роках завучем школи була Шметаус С., під її керівництвом школа вирішувала питання адаптації школи до нових умов, особливості розвитку культури та етнонаціональних відносин.
Після звільнення краю від фашистських окупантів на чолі школи став заступник директора Іваничева Г.П. (1944-1946 р.), незважаючи на голодну смерть, масові захворіння населення, керівництво школи не тільки навчало дітей, але й підтримувало та всіляко підіймало моральних дух учнів та їх батьків.
У ці скрутні часи ідеї відродження школи продовжила 1948-1952 роках директор Пашун К.В. дійсність була така, що на цей час не вистачало підручників, взуття та одягу. Не дивлячись на це у школі виключно за ініціативою вчителів розпочали роботу гуртки літературно-творчого напрямку.
У другій половині 60- років завдяки стабілізації економіки та при сприянні радянської влади школа стала восьмирічною. При цьому слід зауважити, що етнична специфіка, оригінальність і неповторність та збереження шкільного обличчя було метою всього шкільного колективу. Ця мета була основною ідеєю нового директора Варчак М.П.(1953-1961р.) та його замісників Литовської М.І. та Дуденко Н.П..
З початку 70-х років розпочався перехід до обов’язкової середньої освіти. Загальна показники розвитку зростали, але освіченість випускників середніх шкіл знижалася. Зусилля керівництва на чолі з Інтуловою П.А. (1962-1964р.), Орловим М.Г.(1965-1968р.) та їх заступниками були марними у зв’язку з тим, що гостро не вистачало фахівців, що вміють працювати у багатонаціональному колективі.
Не зважаючи на це школа знаходила час та ресурси на позашкільні заходи, гуртки та розвиток дитячої творчості. Школа бере участь у громадський життєдіяльності міста та району.
Не можливо уявити собі школу та педагогічний колектив без самовідданості та любові до дітей. Таким директорам став Дудченко Н.П. розпочалася для вчителів та учнів школи цікава пошукова робота у галузі педагогіки.
На зміну Дудченко Н.П. прийшов молодий, енергій директор Пейчев Д.А. (1974-1979р.). За п’ять років праці він показав себе як здібний організатор літніх походів, екскурсі рідним краєм, трудових загонів, продовжував облаштування пришкільної території та міського парку.
З приходом у 1980р. директора Богославської Ф.В. почалася нова епоха розвитку школи. Молода, вродлива, дуже тендітна жінка протягом 21року тримала на своїх плечах важку роботу керівника закладу.
Завданням адміністрації школи на чолі з директором та її заступниками Дімітровою Н.К., Ратушненко С.Ф., Вороновою Н.О., Пирлог Н.О. на той час було скерувати енергію всього колективу на реорганізацію неповної школи в середню.
А це могло стати реальністю лише за умов підтримку відділу освіти та батьків. Досвід роботи Богословської Ф.В. надав беззаперечного авторитету який підкріплювався майстерним умінням прихилити до себе, викликати на відвертість,спонукати до роздумів, пошуків істини, прагненням здійснити задумане.
У важких політичних умовах держави (1990-1991р.- розпад Радянського союзу ) досягти своєю мети було дуже складно. Але незважаючи на це школа віднаходила способи та шляхи для розвитку.
Так у 1990 році школа розпочала своє нове існування у статусі середньої школи №3.
Враховуючи динамічний розвиток національної свідомості вчителів школи, з 1996 року почався набір учнів у 1 клас з українською мовою навчання, керівником якого стала Малинникова Н.А.
Педагогічний колектив почав поступово виховувати любов до державної мови не тільки учнів, але і батьків.
Прихід нового директора Воронової Н.О. (2001р.) співпадає з завершенням економічної нестабільності нашої держави.
Школа мала унікальну можливість бачити сумлінну працю директора, відповідальне виконання своїх обов’язків. Наталя Олександрівна збирала й осмислювала величезну інформацію з питань навчання і виховання школярів, глибоко проникала в ту чи іншу думку, вміла дуже доступно роз’яснити якусь педагогічну ідею і захопити прагненням спробувати реалізувати її на практиці.
У 2001 були відкриті класи природничо-математичного напряму, у 2002 році зміна мовного статусу – школа стала першою з українською мовою навчання.
2004 рік відзначився тим, що у п’ятих клас відкрилися групи з поглибленим вивченням англійської мови. На цьому педагогічний колектив не припинив свою роботу на досягнутому і з 2005 року відкрилися класи з поглибленим вивченням англійської мови, починаючи з першого класу.
Всі прагнення, досвід та надбання директорів школи Богословської Ф.В. та Воронової Н.О. перейняли їх учениці: директор школи Пирлог Н.О. та заступник директора з навчально-виховної роботи Мирна О.Ф.
У 2007 році – клас історико-філологічного профілю, у 2008 році – клас технологічного профілю.
Учні 11-х класів вперше беруть участь у державний програмі ЗНО-2008.
У 2009 році за рішенням ХХVІ сесії Ренійської райради V скликання змінено назву школи на Ренійську загальноосвітню школу І-ІІІ стпенів №3 Ренійської районної ради Одеської області. Цього ж року введено в школі двомовність при вивченні предметів у російськомовних класах.
З 2010 року школа впроваджувала профільне навчання в старшій школі. З 2018 року старша школа працює за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти для шкіл з українською мовою навчання з поглибленим вивчанням окремих предмктів. Актуальним і доцільним для реалізації Програми розвітку школи “Назустріч успіху” в умовах розбудови Нової української школи є впровадження партнерських відносин, тісна взаємодія школи, учителя, учнів і батьків. Педагогічний колектив завершує роботу над науково-методичною проблемою: “Піднесення ролі шкільного колективу як союзу вчителів, батьків, дітей для розвитку творчого потенціалу учнів, їх підготовки до життя на основі модернізації змісту освітнього процесу.”
Основними напрямками реалізації науково-методичної проблеми є:
1.) Впровадження та реалізація реформи Нової української школи.
«Ми всі разом набагато розумніші, ніж кожен окремо» – це лейтмотив роботи сьогоднішнього директора. Вдала форма управління стала запорукою успішного впливу вчителя на дитину.
Школа спрямовує свою діяльність на виявлення нахилів і творчих здібностей дітей, визначення неповторності, індивідуальності та унікальності кожної дитини.
За період існування середньої школи із її стін випущено 1421 учень, з них 110 медалістів.
Життя у школі не стоїть на місці, із року в рік повертається нове покоління вчителів, які навчалися та зростали у рідній школі. Сьогодні успішно працюють вчителями такі випускники школи: Н.О.Пирлог, О.Ф.Мирна, О.А.Антоненко, І.О.Мудрік, О.Ф.Кущинська, С.М.Маджар, О.О.Конарєва, В.В.Голов, О.С.Нуньєс, В.В.Прокопець.
Чимало випускників минулих років стали вмілими керівниками, організаторами виробництва, лікарями, інженерами, педагогами.